нездатний чинити опір

См. также в других словарях:

• покірний — а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. || кому. Який виконує волю кого небудь, слухається когось. || чому. Який не може чинити опір чому небудь, нездатний перебороти щось; підвладний. || Власт. слухняному …   Український тлумачний словник